Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 914/4773/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Прокопанич Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львовіна рішення та постанову господарського суду Львівської області від 11.02.2014 р. Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 р. у справі№ 914/4773/13 господарського суду Львівської області за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті ЛьвовідоЛьвівської обласної державної телерадіокомпаніїпростягнення 6 103,24 грн.,за участю представників: від позивача не з'явивсявід відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львові (далі - Фонд) звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської обласної державної телерадіокомпанії про стягнення 6 103,24 грн. здійснених виплат в порядку зворотної вимоги.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.02.2014 р. у справі № 914/4773/13 (суддя Яворський Б.І.) у задоволенні позову Фонду відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 р. (колегія суддів у складі: Дубник О.П. - головуючого, Скрипчук О.С., Матущака О.І.) рішення господарського суду Львівської області від 11.02.2014 р. у справі № 914/4773/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 11.02.2014 р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 р. у справі № 914/4773/13, Фонд звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Фонду задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2014 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Прокопанич Г.К. прийнято зазначену касаційну скаргу Фонду до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 03.06.2014 р. о 10 год. 45 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, 13.09.2001 р. водій автомобіля "УАЗ-469Б", д.н.з. НОМЕР_1, що належав Львівській обласній державній телерадіокомпанії, ОСОБА_7, здійснив наїзд на працівницю Відкритого акціонерного товариства "Алмазінструмент" ОСОБА_8 під час виконання нею трудових обов'язків. Остання внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

15.09.2001 р. стосовно потерпілої ОСОБА_8 було складено акт № 1 про нещасний випадок (форма Н-1).

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 18.12.2001 р. у справі № 1-707 ОСОБА_7 визнано винним у заподіянні шкоди. Так, у вироку зазначено, що 13.09.2001 р. ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом марки УАЗ-469Б, д.н.з. НОМЕР_1, який належить Львівській обласній державній телерадіокомпанії, в м. Львові по вул. Промисловій, порушив вимоги р. 1 п. 1.4, р. 2 п. 2.8 (б), р. 12 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які виявились у тому, що він, керуючи автомобілем у стані стомлення, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, обрав швидкість руху без врахування цієї обстановки, внаслідок чого не справився з керуванням автомобілем, виїхав на тротуар з правої сторони по ходу його руху, наїхав на паркан, після чого здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_8, внаслідок чого потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

21.04.2003 р. ОСОБА_8 встановлено 50% втрати професійної працездатності безтерміново (виписка з акту огляду у МСЕК, серія ЛВА-2 № 012486).

21.06.2002 р. ОСОБА_8 звернулася до Фонду із заявою про призначення їй страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), що стався за час роботи на Відкритому акціонерному товаристві "Алмазінструмент".

Постановами Фонду ОСОБА_8 призначалися відповідні страхові виплати.

Так, 15.12.2011 р. Фондом винесено постанову № 1307/90131/90131/11 про надання потерпілій ОСОБА_8 разової грошової допомоги в сумі 240 грн.

28.03.2012 р. Фондом винесено постанову № 1307/90131/90131/12, якою потерпілій ОСОБА_8 призначено перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 193,61 грн. з проведенням виплат з 01.03.2012 р. безстроково.

18.04.2012 р. Фондом винесено постанову № 1307/90131/90131/13 про призначення потерпілій ОСОБА_8 перерахованої щомісячної грошової суми у розмірі 212,55 грн. з проведенням виплат з 01.03.2012 р.

Постановою Фонду від 27.09.2012 р. № 1307/90131/90131/14 потерпілій ОСОБА_8 призначено перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 263,78 грн.; виплати провадити з 01.09.2012 р.

Згідно з постановою Фонду від 29.03.2013 р. № 1307/90131/90131/15 потерпілій ОСОБА_8 призначено перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 303,09 грн. з проведенням виплат з 01.03.2013 р.

З наявного у матеріалах справи листа від 18.11.2013 р. № 4868/06 Філії Львівське міське відділення № 6319 Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний Банку України" сума зарахованих ОСОБА_8 коштів за період з 01.10.2011 р. до 01.10.2013 р. становить 6 042,81 грн.

З урахуванням вказаних обставин, а також норм ст.ст. 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Фондом заявлено регресні вимоги до Львівської обласної державній телерадіокомпанії як особи, яка на відповідній правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Зазначений Закон не передбачає права страховика, який здійснив страхову виплату застрахованій особі за договором особистого соціального страхування, зворотної вимоги до винної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ця норма міститься у главі 82 ЦК України й регулює відносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Відтак, здійснення Фондом виплат за договором особистого соціального страхування у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України. Відповідно, Фонд не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, а отже, не набуває права зворотної вимоги до винної особи згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 11.03.2014 р. у господарській справі № 905/5223/13.

З урахуванням викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львові залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 р. та рішення господарського суду Львівської області від 11.02.2014 р. у справі № 914/4773/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

Г.К. Прокопанич